Хибність і доречність багатоканальності в дистанційному та змішаному навчанні
Підслухано у студентів: «А цю лабораторну куди відправляти – та на пошту, ні у вайбер, ні в телеграм…». Багатоканальність комунікацій студент-викладач призводить до інформаційного хаосу, студент повинен мати спеціальний розклад з каналами – куди і коли відсилати виконані роботи для перевірки викладачу. Найгірший випадок: 5 викладачів і кожен має комунікації в різних месенджерах.
Ідеальний варіант – одна платформа управління навчанням, в якій працюють студенти і викладачі, передаються і зберігаються файли, формуються повідомлення, форумні дискусії, викладається інформація для навчання.
Але такий ідеальний варіант не завжди спрацьовує з різних причин, головні з яких – технічне забезпечення зв’язку та енергозабезпечення. Тому доцільно мати ще один канал ( для страховки), (але не більше)!, який є популярним у студентів та зручним для навчання і, звичайно, зв’язок зі старостою групи за телефоном і смс для контролю тих студентів, що знаходяться в місцях з поганим рівнем забезпечення Інтернет.
Такі студенти повинні мати можливість працювати в асинхронному режимі, доступ до відеолекцій, збережених лекційних електронних ресурсів та завдань до практичних робіт. Хоча асинхронний режим повинен бути тільки з поважних причин, освітній процес дистанційно відповідає розкладу.
І ще… Викладачі повинні спілкуватись між собою, куратори формувати рекомендації для створення оптимального інформаційного освітнього середовища навчання, щоб переключення з каналу на канал не забирало енергію і не доводило мотивацію до навчання у студентів до нуля. Створимо середовище для навчання цікавим і зручним!
Навчаємось разом!
опублік. Коваленко Олена Олексіївна